Метою цієї роботи є аналіз методів збору інформації у журналістській діяльності, їх класифікація і визначення, особливості, плюси і мінуси такої діяльності. Також в своїй роботі я спробую визначити всі можливі джерела інформації, розклавши їх як то кажучи «по поличкам», а також нестандартні джерела і методи збору інформації. Об’єктом дослідження в моїй курсовій роботі спочатку постають найпопулярніші джерела інформації, правила використання цієї інформації, а також корисні поради для успішної журналістської діяльності. Перед початком реалізації будь-якого журналістського задуму потрібно перш за все визначити об’єкт дослідження. Ним можуть виступити різні суспільні проблеми і процеси або окремо взята людина чи Ії діяльність. На цьому етапі необхідно володіти початковими навичками збору та обробки інформації. Тому дуже важливо вміти отримувати тільки необхідну інформацію. Необхідна інформація повинна відповідати ряду вимог. Основними вимогами є об’єктивність, достовірність, свіжість, завершеність і т.д. В основі інформації повинен бути реальний факт, знайдений і оброблений журналістом. Як то кажуть, факт-король будь-якого журналістського матеріалу. Саме тому сбір інформаційного матеріалу такий важливий. Але і до факта існують певні вимоги. Він повинен представляти суспільний інтерес, мати інформаційну цінність, бути достовірним, оперативним і повним. В оточуючому нас світі мільйони фактів, які часто не існують окремо один від одного. Тому для журналіста дуже важливо знайти і визначити факт. Потрібну інформацію можна знайти де завгодно, навіть в найнеочікуванішому місці. Зазвичай інформацію можна черпати із різних сфер життя, наприклад політики, економіки, культури, спорту, побуту та ін.. Факт в свою чергу можна знайти в документах, доповідях, об’явах, статтях, в рекламі. Крім відомих джерел збору інформації існують також інші, нестандартні джерела. Наприклад, можна дізнатися про майбутні заходи заздалегідь. Зазвичай це нестандартні, неочікувані місця. Наприклад, здача якогось об’єкта в експлуатацію і т.д. На мій погляд, журналіст може досягти найвищої майстерності у підготовці свого матеріалу тоді, коли він шукає нетрадиційні джерела і теми і трохи виходить за рамки традиційного сюжетного одноманіття. «Всё новое, необычное и интересное для ваших читателей и есть сюжет, – по крайней мере, в зародыше.»[3]Також при використанні журналістом інформації із різних джерел дуже важлива уважність, адже будь-яка помилка чи фактична неточність можуть дискредитувати журналіста. А його помилки при пошукі інформації можуть ввести в оману цілу громаду, яка може втратити довіру до журналіста. Займаючись пошуком інформації, журналіст проробляє свою власний стиль роботи з джерелами інформації, тому йому необхідно об’єктивно представляти різні джерела інформації і володіти їхніми координатами. Загалом, можна виділити три основних джерела інформації: документ, людина і предметно - речева галузь. У моїй роботі я спробую якнайповніше розкрити ці джерела інформації, дослідити їх. Я спробую дослідити типи документів, з якими може стикатися журналіст при пошуку інформації, і принципи роботи з ними, предметно-речову галузь, принципи збору інформації через людину, специфічні джерела інформацій та ін.

Документальні джерела інформації

Інформація, яку журналіст використовую в своїй діяльності, може бути знайдена у документах. Документи бувають матеріальними носіями інформації, яка може бути передана в часі і просторі. Також бувають юридичні документи, які підтверджують власність особи на що-небудь. Для журналістики обидва значення слова «документ» важливі, адже «діловий документ» є нічим іншим, як різновид документальних джерел інформації, який так само важливий для діяльнос